здійснимі надії

1) рентабельний; що виправдовує розробку

2) підхожий для роботи; придатний для обробки

3) гірн. робочий (про пласт)

4) здійснимий, здійсненний; реальний

* * *

1) що підходить для роботи; придатний для обробки; гірськ. рентабельний, що виправдовує розробку, що має промислове значення; робочий ( про пласт)

2) здійснений, реальний

ВЛАДА - здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого В. застосовують), по-третє, засоби, з допомогою яких досягають В., і, по-четверте, мету, заради якої В. застосовують С. уб'єктом В. може бути окрема людина, група людей або й усе людство. Об'єктом В. можуть бути окремі люди або групи людей. Вимога, щоб суб'єкт В. усвідомлено застосовував В. і виявляв волю до В., так само як вимога, щоб об'єкт В. усвідомлював себе об'єктом В., є радше ідеальним типом владних взаємин: усвідомлення себе суб'єктом чи об'єктом В. у багатьох випадках є тільки частковим або відсутнім взагалі. Зокрема, у випадку замаскованого використання В. об'єкт В. може не усвідомлювати, що його поведінку спрямовують за допомогою певних технологій; так само переконання суб'єкта В. у тому, що він є дійсним суб'єктом В., може бути помилковим. У всіх цих випадках ідеться про самоусвідомлення або про міру усвідомлення сторонами справжньої ролі, яку вони відіграють у владних взаєминах. Переносне застосування поняття "В." має місце тоді, коли говорять, що інстинкти, почуття, ідеї, ідеології, гроші чи речі і т.п. "мають В. над людьми". Насправді тут маємо справу тільки із залежністю (яка, зокрема, визначає межі свободи будь-якого суб'єкта). Але тільки деякі різновиди залежності є виявами В. Об'єктом В. може бути також сам суб'єкт В., хоча при цьому він розрізняє себе - суб'єкта, на відміну від себе - об'єкта. У випадку В. особи над собою (своїм тілом, психічними станами) чи, напр., у випадку самоврядування народу (де держава виступає засобом самоврядування) суб'єкт В. використовує В. щодо самого себе. Існує багато різновидів особистої та колективної В., залежно від того, хто є суб'єктом та об'єктом В., які засоби використовує суб'єкт В. для досягнення В. і для чого (з якою метою) він використовує її: В. батьків над дітьми, В. вчителя над учнем, В. еліт, адміністративна, державна, судова В., В. масової інформації, В. окремих осіб у тих чи тих колективах (навіть дитячих), В. окремих осіб чи груп осіб в організованих злочинних угрупованнях тощо. Колективну В. часто здійснюють не безпосередньо, а з допомогою певних установ - держава, різного роду адміністрації тощо. Це уможливлює відчуження В. від суб'єкта В.: так, у випадку демократії (самоврядування) "суверен В." (народ) за певних умов стає більшою мірою об'єктом В., ніж її суб'єктом. У владних концепціях політику визначають як застосування В. з метою спрямовувати поведінку осіб та суспільних груп таким чином, щоб забезпечити деякий стан колективного цілого (див. політика). Державна В. тоді виступає тільки одним із різновидів політичної В. Оскільки про "В. над природою" можна говорити тільки у випадку спрямування природних процесів у бажаному для людства напрямі, то екологічна криза та деякі інші наслідки технологічного поступу свідчать, що в дійсності В. людини над природою обмежена: по-перше, можливістю передбачати віддалені наслідки і, подруге, можливістю контролювати застосування різних технологій. Найглибші антропологічні джерела В. полягають у заміні дії природних механізмів, які регулюють зв'язок усіх інших живих організмів з природою, свідомо контрольованими процесами. Втім було б помилковим розглядати В. людини над людиною (та одних суспільних груп над іншими) поза контекстом певної культури. Допустимий обсяг В., засоби досягнення В., мета, заради якої В. використовують, - усе це передусім залежить від особливостей культури та тих цінностей, які побутують в даному суспільстві (звичаїв, етичних та правових норм тощо). Використання політичної В. (поза випадком, коли В. тотожня використанню сили або погрози силою) залежить насамперед від способів легітимізації В., від типів держави, загальної масової політичної культури та культури професійних політиків.

1. n

1) шматок, брусок

2) брикет

3) мет. штаба, болванка, чушка, штанга, стержень; арматурне залізо

4) засув, клямка

5) шлагбаум

6) pl грати (в'язниці); тех. решітка

7) протимоскітна сітка

8) намул, нанос піску (в гирлі ріки); мілина

9) гірн. бар врубової машини

10) муз. такт

11) спорт. перекладка; pl бруси

12) спорт. жердина

13) pl гантелі

14) смуга (світла, фарби)

15) орденська планка; пряжка на орденській стрічці

16) перешкода, перепона

17) бар'єр, що відділяє суддів (від підсудних)

18) (the B.) адвокатура

19) суд; думка

20) бар, буфет, закусочна

21) стійка, прилавок, стіл

22) фіз. бар (одиниця тиску)

2. v

1) замикати на засув, засувати

2) закривати; перегороджувати; перешкоджати

3) гальмувати; зупиняти

4) забороняти, виключати; відстороняти, усувати

5) не любити, не зносити, не переносити; не подобатися

6) анулювати, відміняти

7) не зараховувати, визнавати недійсним

3. prep

виключаючи, за винятком; крім

* * *

1) шматок, брусок; брикет; метал. болванка, чушка

2) тex. дротик, штанга, стрижень; арматурне залізо

3) eл. пластина ( колектора); шина

4) cпeц. лінійка; планка; рейка

5) = crowbar

6) кермо велосипеда

7) бар ( одиниця тиску)

8) поперечина

9) гipн. горизонтальний переклад; верхняк

10) засув, клямка

11) шлагбаум

12) смуга (світла, кольору); гepaльд. смуга ( на щиті)

13) pl ґрати ( тюремні)

14) pl; aмep.; вiйcьк. протимоскітна сітка

15) нанос піску, обмілина, бар; гряда; перекат; гipн. розсип у річці

16) гipн. ( ріжучий) бар врубної машини; колонка бурильного молотка; бурова штанга

17) гeoл. жила, що перетинає рудний шток

18) мyз. такт; тактова риска

19) cпopт. перекладина ( гімнастична); pl бруси; планка для стрибків у висоту; жердина ( гімнастична)

20) pl гантелі

21) штанга з постійною вагою

22) вiйcьк. смужка ( знак розрізнення); орденська планка, колодка з орденськими стрічками; пряжка на орденській стрічці ( до англійських орденів) ( часто to) перешкода; бар'єр, обмеження

1) замикати ( на засув)

2) набивати ґрати ( на вікна); забивати (залізними штабами, дошками)

3) закривати; загороджувати, перегороджувати; перепиняти; гальмувати, перешкоджати, заважати; зупиняти; забороняти; ( from) утримувати ( від чого-небудь)

4) виключати, відстороняти

5) не любити, не зносити;, не терпіти

6) покривати смугами, посмугувати

7) юp. анулювати, скасувати

8) cпeц. не зараховувати, визнавати недійсним

заст. крім, виключаючи

1) бар'єр, що відокремлює суддів

2) судове присутствіє; суд у повному складі

3) суд, думка, судження

4) парл. бар'єр, що відокремлює місця членів палати громад

5) ( the Bar) адвокатура, колегія адвокатів; стан адвокатів; баристери ( у Великій Британії)

6) юp. правова перешкода; заперечення ( відповідача); відвід; призупинення ( дії чого-небудь)

1) бар, закусочна; буфет

2) стійка, прилавок (особл. для подачі алкогольних напоїв); прилавок, стіл ( у магазинах самообслуговування)

3) сервірувальний столик

1) юр. дійсний, чинний, справжній

2) вагомий, обгрунтований; переконливий

3) дійовий, ефективний, надійний

4) здоровий, міцний; працездатний

5) спорт. заліковий, дійсний

* * *

1) юр. дійсний, що має силу; діючий (про закон, договір); valid deed належним чином оформлений документ за печаткою; valid in law який(що) має законну силу; valid title незаперечний правовий титул

2) вагомий, обґрунтований; valid reason вагома підстава; поважна причина; valid claim обґрунтована претензія; valid criticism серйозна /обґрунтована/ критика

3) діючий, ефективний; valid method of testing smth. надійний спосіб випробовування чого-н.

4) здоровий, міцний; працездатний; to be of nо very valid health бути не дуже міцного здоров’я

5) спорт. заліковий, дійсний; valid trial залікова /вдала/ спроба: valid touch дійсний укол; not valid ! не рахується!

Ляйбніц, Готфрид Вільгельм (1646, Ляйпциг - 1716) - нім. філософ, вчений В. ивчав філософію та право в Ляйпцизькому ун-ті, математику в Ієнському. Після закінчення Ляйпцизького філософського ф-ту захистив у 1666 р. дис. "Про комбінаторне мистецтво", в кінці того ж року в Альтдорфі - дис. на ступінь докт. права. Л. створив першу обчислювальну машину, яка, крім арифметичних дій, могла добувати квадратні корені; після її успішної демонстрації у Парижі був обраний до Паризької академії, а в 1673 р. став членом Королівського тов-ва у Лондоні. Першу статтю про диференційне числення Л. опублікував у 1684 р., а про інтегральне - у 1686 р. Л. виступив ініціатором створення Академії наук у Берліні (1700), був обраний (пожиттєво) першим її президентом. Протягом життя Л. багато подорожував (певний час перебував у Франції, Англії, Італії, зокрема у Римі). Постійним місцем роботи Л. (від 1686 р. і до смерті) було опікування бібліотекою герцогів Ганноверських. Власна філософська система задумувалась і створювалась Л. як спроба синтезу досягнень античної, середньовічної та "нової філософії"; в історію світової філософської думки вона увійшла як завершення європейської філософії XVII ст. і як попередниця нім. класичної філософії. Основними імперативами раціоналістичної за своїм характером методології Л. постають універсальність і чітка доказовість філософських міркувань. Вихідними методологічними засадами, що уможливлюють дотримання означених імперативів, є наступні принципи буття і мислення: 1) несуперечливість будь-якого можливого або мислимого буття (закон суперечності); 2) логічна первинність можливого над дійсним (можливість незліченної множинності несуперечливих світів); 3) достатнє обґрунтування, що існує саме даний світ, відбувається саме ця подія, а не будь-які з можливих (закон достатньої підстави); 4) довершеність чи досконалість даного світу як достатня підстава його існування. Досконалість дійсного світу Л. розумів як гармонію сутності та існування Н. а відміну від попередніх мислителів, які вважали анахронізмом такі поняття античної та схоластичної філософії, як "ентелехія", "монада", "мета" (або кінцева причина) та "субстанція" (субстанційна форма), Л. залучає їх, докорінно переосмисливши, як основоположні і продуктивні засоби філософського пізнання. Першочергове місце тут належить поняттю "монада". Л. радикально відходить від ототожнення матерії і протяжності та тлумачення простору як субстанції (Декарт), позаяк такий підхід, на його думку, передбачає нескінченну подільність. Натомість він вводить поняття частки, наділеної силою (на тій підставі, що цього вимагають закони руху). Прості субстанції, або монади, не мають протяжності і тому не можуть ділитися іще на щось простіше; вони є осередками сили і, отже, почуття, сприйняття (перцепції) і прагнення (апетиції). Кожна монада є мікрокосмосом, що "віддзеркалює" увесь універсум. Із тези, що монади - це прості субстанції, випливає, що вони не мають вікон, через які щось має "входити і виходити". Звідси - ідея Л. про напередвизначену гармонію, адже інакше неможливо пояснити взаємозв'язок монад поміж собою. Подібно до того як два хори можуть співати за однією партитурою, так і монади взаємодіють на підставі первинного Божественного вибору щодо їхнього співіснування. Існування Бога Л. обґрунтовує, виходячи із принципу достатньої підстави; оскільки поняття Бога можливе, то він існує. Тільки Бог спроможний, "віддзеркалюючи" свою власну природу, нівелювати відмінність між випадковим та необхідним; але це не означає, за Л., що зникає людська свобода. Людині, як монаді, також притаманні сприйняття, апетиції і спонтанність, але у формі мислення, волі і свободи. Свобода (включно зі свободою вибору) полягає у слідуванні велінням розуму згідно із принципом достатньої підстави.

[br]

Осн. тв.: "Принцип індивідуації" (1663); "Роздуми про знання, істину та ідеї" (1664); "Теорія руху" (1671); "Міркування про метафізику" (1686); "Про походження речей" (1697); "Теодицея" (1710); "Монадологія" (1714).

1) шматок, брусок; брикет; метал. болванка, чушка

2) тex. дротик, штанга, стрижень; арматурне залізо

3) eл. пластина ( колектора); шина

4) cпeц. лінійка; планка; рейка

5) = crowbar

6) кермо велосипеда

7) бар ( одиниця тиску)

8) поперечина

9) гipн. горизонтальний переклад; верхняк

10) засув, клямка

11) шлагбаум

12) смуга (світла, кольору); гepaльд. смуга ( на щиті)

13) pl ґрати ( тюремні)

14) pl; aмep.; вiйcьк. протимоскітна сітка

15) нанос піску, обмілина, бар; гряда; перекат; гipн. розсип у річці

16) гipн. ( ріжучий) бар врубної машини; колонка бурильного молотка; бурова штанга

17) гeoл. жила, що перетинає рудний шток

18) мyз. такт; тактова риска

19) cпopт. перекладина ( гімнастична); pl бруси; планка для стрибків у висоту; жердина ( гімнастична)

20) pl гантелі

21) штанга з постійною вагою

22) вiйcьк. смужка ( знак розрізнення); орденська планка, колодка з орденськими стрічками; пряжка на орденській стрічці ( до англійських орденів) ( часто to) перешкода; бар'єр, обмеження

1) замикати ( на засув)

2) набивати ґрати ( на вікна); забивати (залізними штабами, дошками)

3) закривати; загороджувати, перегороджувати; перепиняти; гальмувати, перешкоджати, заважати; зупиняти; забороняти; ( from) утримувати ( від чого-небудь)

4) виключати, відстороняти

5) не любити, не зносити;, не терпіти

6) покривати смугами, посмугувати

7) юp. анулювати, скасувати

8) cпeц. не зараховувати, визнавати недійсним

заст. крім, виключаючи

1) бар'єр, що відокремлює суддів

2) судове присутствіє; суд у повному складі

3) суд, думка, судження

4) парл. бар'єр, що відокремлює місця членів палати громад

5) ( the Bar) адвокатура, колегія адвокатів; стан адвокатів; баристери ( у Великій Британії)

6) юp. правова перешкода; заперечення ( відповідача); відвід; призупинення ( дії чого-небудь)

1) бар, закусочна; буфет

2) стійка, прилавок (особл. для подачі алкогольних напоїв); прилавок, стіл ( у магазинах самообслуговування)

3) сервірувальний столик